Монізм

Монізм – від грецького «один»- тип організації філософського знання,який визначає  існування  єдиного принципу, згідно з яким здійснюється  наповнення філософської системи , а також визнання  єдиного початку, загального закону облаштування всесвіту, який визначає  все різноманіття  існуючого в тому числі і  буття. Монізм у своїй основі шукає єдиний початок. Монізм може бути матеріалістичним,коли єдиною основою він бачить матерію та ідеалістичним,коли першопричиною всього він бачить дух (ідею,почуття). Матеріалістичним монізмом є філософія  Демокріта, Лукреція Кара, марксизм. Ідеалістичний монізм найбільш чітко вбачається у філософії Платона, Гегеля.

Розрізняють світоглядний і конкретно-научний монізм. Завдання першого — знайти першооснову всіх явищ , включаючи людську свідомість , задача другого — знайти першооснову лише для конкретного класу явищ: математичних,  хімічних, фізичних.

Розрізняють також три види монізму ,за характером розв’язання відношення мислення до буття :

— суб’єктивний ідеалізм: світ являє зміст власної свідомості;

— матеріалізм:світ — форма існування матерії та її похідних;

— об’єктивний ідеалізм-прийняття світового духу,який творить світ,людину і свідомість.

портал ФІР